Довідкові матеріали (друга половина XYI ст.)
Дата (рік) | Подія |
---|---|
1556 | заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорозької Січі |
1556-1561 | створення Пересопницького Євангелія |
1566 | видання Другого Литовського статуту |
1569 | укладання люблінської унії між Литвою та Польщею, утворення Речі Посполитої |
1572 | спроба польського короля Сигізмунда II Августа залучити українських козаків на державну службу |
1574 | видання І. Федоровим «Апостола» і «Букваря» у Львові |
1576-1578 | заснування князем К.-В. Острозьким школи й друкарні, створення літературно-наукового гуртка |
1576 | заснування князем К.-В. Острозьким Острозької академії |
1577 | похід запорозьких козаків під проводом І. Підкови в Молдову |
1578 | запровадження польським королем Стефаном Баторієм козацького реєстрового війська (козацька реформа) |
1581 | видання І. Федоровим «Острозької Біблії» |
1586 | заснування у Львові Успенського братства і братської школи |
1588 | видання Третього Литовського статуту |
1591-1593 | козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського |
1595-1596 | козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка |
1596 | укладання Берестейської церковної унії, утворення греко-католицької церкви |
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Українська шляхта панівний стан суспільства, представники якого володіли землею, обіймали державні посади, виконували військову службу та звільнялися від сплати податків.
Українське козацтво суспільний стан, який виник на півдні України наприкінці Хv ст. (слово «козак»тюркського походження означає «вільнаозброєна людина»)
Реєстрове козацтво частина українського козацтва, яка перебувала на військовій службі Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків-реєстрів.
Запорозька Січ головна військова база козаків, столиця козацької держави й сама держава.
Старшина привілейована верхівка українського козацтва, військове та адміністративне керівництво Запорозької Січі (кошовий отаман, суддя, осавул, писар, курінні отамани).
Клейноди символи-відзнаки українського козацтва (корогва, бунчук, булава, каламар, литаври, печатка з гербом).
Греко-католицька церква церква, що з’явилися в наслідок унії частини православної церкви з католицькою церквою. Спільними для греко-католицьких церков є грецький (візантійський) обряд і догматика, в основі якої є православна догматика, узгоджена з римо-католицькою. Найчисельнішою в світі греко-католицькою церквою є Українська греко-католицька церква.
Братства релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних порафіях (приходах) України в Xv—XvII ст.
ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Рішення Люблінського сейму про об’єднання Польщі і Литви в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)
Ми, Сигізмунд Август, всім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперішнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмундові, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським… Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло, щоб уже обов’язково на цьому сеймі було поставлено іі закінчено справедливе і ґрунтовне об’єднання і злиття цих держав, так щоб на майбутній час уніяне тільки не могла бути перервана і розладнана, а й щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському і литовському народові насамперед можливо більший і твердий мир і збереження в цілості,а потім славу і окрасу.