Під час уроку учні  продовжать роботу з історичними джерелами, історичною картою, додатковою літературою; знатимуть, як розвивалася торгівля в середні віки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Самостійна робота

1. Підкресліть ті слова, які свідчать про розвиток міського самоврядування.

Бургомістр, старшина, учень, мер, гільдія, міська рада, цех, шедевр, розподіл праці, підмайстер. (Бургомістр, міська рада, мер)

2. Допишіть слова до середньовічної приказки: «Міське повітря робить людину __» . (вільною)
3. Заповніть пропуски у тексті «Життя у середньовічному місті».

Будинки будували у __ поверхи. На центральній міській площі будували __ та __. Помиї зазвичай виливали __. Увійти до міста можна було тільки через __. (два, собор і ратушу, на вулицю, ворота)

4. Оберіть правильну відповідь.

Середньовічні міста з’являлися:

а) на перетині торгових шляхів;

б) у морських гаванях і переправах;

в) біля стін великих монастирів і замків феодалів;

г) правильно все перераховане.

5. Співвіднесіть терміни та поняття.

Відповідь: 1 б; 2 г; 3 а; 4 в.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.      Розвиток ремесла

Цехи (нім. однина Zunft, Zeche) — у містах феодального суспільства організації ремісників, які були економічно самостійними виробниками. Найбільш розвинені форми організації міських ремісників склалися в країнах Західної Європи, де населення середньовічних міст добилося широких прав самоврядування. Завойовані городянами права полегшили як об’єднання ремісників в цехи, так і розвиток цехів, що вже склалися. Цехи з’явилися у Франції, Німеччині, Англії в XI—XII ст. (в Італії, можливо, ще раніше) і досягай повного розвитку в ХНІ—XIV ст. У цей час у більшості міст Західної Європи ремісники різних спеціальностей об’єдналися в цехи (виникли цехи ткачів, сукноробів, красильників суконь, чоботарів, шкіряників, ремісників, що виготовляли різні вироби з металу, теслярів, пекарів, м’ясників і т. д.).

Прийом нових членів (майстрів) був пов’язаний з різними умовами: учнівство, праця підмайстром, виконання показового продукту (Meisterstück) й оплата на користь цеху.  Член цеху складав, крім цехової, присягу перед маґістратом, чим визнавав міське право. Повноправними членами цехів були тільки майстри; підмайстри й учні перебували у залежному становищі, зокрема останніх надмір використовували. Тому для самозахисту і взаємодопомоги подекуди існували й окремі товариства підмайстрів і так звані господи (їхні домівки з помешканням) під проводом старшого майстра.

Запитання для бесіди

1) Як ви вважаєте, для чого були необхідні вивіски над ремісничими майстерними?

2) За яких умов хлопчик міг стати учнем?

3) Яку роботу виконував учень?

4) Скільки могло пройти часу, перш ніж учень ставав підмайстром?

5) Наскільки відрізнялося життя учня та підмайстра?

6) Як підмайстри намагалися захистити свої права?

7) Що повинен був зробити підмайстер, щоб стати справжнім май­стром?

8) Яким чином цех обмежував діяльність майстра?

9) Що чекало на майстра в разі порушення цехового статуту?

2. Розвиток торгівлі

Робота з історичним документом

Учитель пропонує учням прочитати історичний документ та дати відповіді на запитання.

Текст 1. Із митної відомості ринку м. Нарбонні (XIII ст.)
[17, С. 55-56]

Кольорове і біле французьке сукно… Червоне сукно, пофарбоване кошеніллю. Фіжакське, кагорське й альпійське сукно. Лерідське сукно, коричневе й пурпурове. Нарбоннське сукно. Ряднина й полотно. Шампанські полотна. Реймські полотна. Біла й кольорова ломбардська та барселонська бумазея. Біла й фарбована барселонська бумазея. Кордовська шкіра і баранячі шкури, підбиті кордовською шкірою. Оленячі шкури. Червона кордовська шкіра. Вичинені баранячі шкури. Кролячі та білячі шкурки. Кроляче хутро. Шкури видри. Шкури козенят. Віск і голови цукру. Галун… римський кмин, мигдаль; камедь, чорнильний горішок…, рис, вовна, льон, коноплі, мідь, латунь…, олово, залізні горшки, бургундський та інший дріт. Залізо, сталь, білило і тверде мило, рідке мило, смола, борошно, свинець, фіги, ізюм, каштани, мед, сірка, красильний жовтник, дьоготь, солонина, попруги, тятиви, вірьовки, горіхи, жир, сало і сир, масло, вино, жито, наконечники списів і металеві пластинки, стремена, шпори, вовняні ковдри, чашки, оброблений самшит, дзеркала, ложки, срібло, золото, панцири, папір, коцюби, лемеші й мотики, склянки, посуд.

Запитання до тексту

1) Які ремесла були розвинені у середньовічній Європі?

2) В яку пору року проводився такий ярмарок?

Робота з історичною картою атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу у X-XV ст.».

Учитель пропонує учням назвати місця найбільших ярмарків.

Учитель. Існував розклад проведення будь-якого ярмарку:

1) показ (8 днів) – розпаковування товарів і розміщення їх на лавках;

2) продаж (60 днів) – продаж сукна (10 днів), шкір і хутра (10 днів), спецій (10 днів), вагових товарів (30 днів);

3) розрахунки (14 днів) – оплата куплених товарів.

Учитель наголошує, що вельми важливим питанням була оплата товару, та надає слово міняйлам.

Міняйли готують зображення монет на папері, які демонструють класу.

В Європі у середні віки перебували в обігу різноманітні грошові одиниці:

• денарій – протягом VIII-XIII ст.;
• гріш і флорін – у середині XIII – на початку XVI ст.;
• талер – у XVI–XVIII ст.

У 1266 р. у Франції в результаті грошової реформи з’явився гріш. Один гріш дорівнював 12 денаріям. У 1360 р. з’явився перший франк, який як основна грошова одиниця Франції дожив до XX ст. Були також екю, луїдори, флоріни, салю.

В Англії карбували пенні, шилінги, які дорівнювали 12 пенні, нобль, що складав 10 шилінгів. Перші талери почали карбувати у 1518 р. [6, С. 88-89].

Учитель. Купці міст для реалізації товарів об’єднувалися в гільдії. А міста об’єднувалися у спеціальні торговельні союзи.

Робота з історичною картою атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X-XV ст.»

Учитель пропонує учням дати відповіді на питання й виконати завдання.

1) Назвіть міста, які були об’єднані у торговельні союзи. Який союз об’єднував ці міста?

2) Назвіть основні напрями перевезення товарів.

3) Що везли на ярмарки до Європи, що вивозили з Європи на Схід?

4) Назвіть великі центри виробництва тканини, металевих виробів, суднобудування.

IV. Закріплення знань

Запитання для бесіди

1. Дайте характеристику умовам торгівлі.
2. Назвіть причини виникнення купецьких гільдій.
3. Назвіть найважливіші райони середньовічної торгівлі.
4. Для чого були необхідні міняйли?

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.
2. Описати шлях купця з Італії міста на ярмарок до Шампані.
3. Підготуватися до уроку узагальнення: скласти по 6 питань до кожної теми.