Русь-Україна за перших князів

Перші державні утворення

У VIII—IX ст. у східних слов’ян набирають сил державотворчі процеси. Внаслідок об’єднання окремих союзів племен виникають нові утворення — племінні княжіння. Кожне з них мало власну територію. Сучасна наука вважає, що ці об’єднання мали елементи державності.

Визначте за картою розташування Куявії та Славії. Під впливом яких народів вони перебували?

На таких норманських кораблях-дракарах, що їх на Русі називали лодіями, дружини руських князів здійснювали свої морські походи.

За свідченням арабських авторів, на східнослов’янських землях існували три об’єднання: Куявія (землі полян із Києвом), Славія (землі ільменських словенів) і Артанія (історики не можуть визначити, де вона була розташована).

Уважається, що племінне княжіння полян у Середньому Подніпров’ї, відоме арабам як Куявія, стало осередком, довкола якого розбудовувалася східнослов’янська державність.

1. Київське князівство Аскольда. На основі племінного княжіння полян у Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим та охоплювало переважно полянські землі навколо Києва. У літописі воно згадувалося як «Руська земля», а його правителями називали князів Аскольда та Діра. Їх вважали представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия.

Князь Аскольд відомий воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Жахливим для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 подій (човнів) князя Аскольда під стінами Константинополя (у Русі-Україні це місто називали Царгород). Руські воїни взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди й сплату данини. Так уперше Київське князівство заявило про себе, розгорнуло боротьбу за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

Розгляньте малюнок і складіть розповідь про похід князя Аскольда на Константинополь.

Із князем Аскольдом пов’язана також перша спроба хрещення Русі-України. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам із частиною своєї дружини та спробував охрестити своїх підданих після повернення додому. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

Дружина — князівське військо на землях Русі-України у VIII—XVI ст., яке формувалося з найближчого оточення князя.

Князь Аскольд (? — 882) — київський князь, який заснував Київське князівство. На думку українського історика М. Грушевського, він міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина. Руський князь Бравлин наприкінці VIII — на початку IX ст. зі своєю дружиною здійснив із Дніпра успішний великий морський похід проти візантійців до Криму та закріпив за собою територію від сучасних Севастополя до Керчі включно. Так київські князі затвердилися на Чорноморському узбережжі Криму, а Дніпро став важливим торговим шляхом, який обороняла князівська дружина із флотом.

ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ У СЛОВ’ЯН, ЯКІ ЖИЛИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

• Робота в парах. Спираючись на схему, розкрийте зміст передумов утворення держави у слов’ян.

Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

• Коли відбулася зображена подія? Яке це століття?

Аскольдова могила (Київ, сучасний вигляд)

2. Утвердження династії Рюриковичів. Правління князя Олега. У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося й міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора Літописця, у 862 р. ільменські словени й кривичі запросили варязького вождя Рюрика із дружиною «княжити та володіти ними».

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор (слов’янська форма його скандинавського імені — Інгвар), яким опікувався воєвода Олег (скандинавське ім’я Гельгі). У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які прямують до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою знаті захопив владу в Києві.

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування, а утвердилася нова династія київських князів — Рюриковичі. Відбулося об’єднання Північної і Південної Русі, розпочалося перетворення Київського князівства на нову державу, яку в тогочасних писемних джерелах називають Русь. Своїм «стольним градом», «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Олег поступово затверджував владу варягів над слов’янськими союзами племен і племінними княжіннями. За повідомленням літописця, у 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він спочатку звільнив від сплати данини хозарам.

Данина як форма стягнення податку з населення набула поширення в середньовічній Європі в період завоювань норманів. За відсутності коштовних металів, яких було вдосталь у Центральній і Західній Європі, на території Східної Європи варяги стягували данину з місцевого населення натурою в найпримітивнішій насильницькій формі — полюддя. Потім усе зібране продавали у Візантії.

Данина — форма стягнення податків із населення в Ранньому Середньовіччі; у Русі-Україні збір податків до князівської скарбниці з підвладних навколишніх земель.

Полюддя — збирання данини продуктами, речами, виробами тощо в Русі-Україні з підлеглих земель, яке здійснював щоосені київський князь за допомогою дружини. Під час полюддя князівські дружинники чинили насильство і грабували населення.

Розгляньте малюнок і складіть розповідь про збирання князем данини з підвладних племен.

Карта «Традиційний шлях полюддя» http://pidruchnykpro.org.ua/theme/contentdownload/pdrychniki/storya-ykrani-pdrychnik-dlya-7-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti/karta-traditsyiniyi-shlyah-polyuddya/karta-traditsyiniyi-shlyah-polyuddya

Князь Олег правив Руссю-Україною одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину.

Олег уславився успішними походами на Візантію. Необхідність у їх здійсненні обумовлювалася тим, що Константинополь був для Русі-України головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.

Під час походу 907 р., за свідченнями літописця, Олег застосував воєнну хитрість. Наблизившись до міста, він наказав витягнути човни на берег і прикріпити до них колеса. Завдяки цьому Олег разом із військом з’явився перед містом із несподіваного боку, що й забезпечило йому перемогу. Як символ перемоги князь Олег прибив до воріт Константинополя свій щит. Похід завершився підписанням вигідної для Русі-України угоди.

Олег прибиває свій щит на воротах Константинополя

Карта «Русь-Україна за правління Олега та Ігоря»

У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до Константинополя, оскільки візантійці порушували умови укладеної раніше угоди. За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за скоєні злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним кораблям.

Похід Олега на Царгород. Сторінка з літопису.

Князь Олег (? — близько 912), імовірно, правив у 882—912 рр. як опікун малолітнього Ігоря, сина Рюрика. Вважають, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. У літописах його називають як київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно й наполегливо він підкорював східнослов’янські союзи племен і племінні княжіння, сприяючи перетворенню Русі-України на єдину державу. Обставини смерті Олега не з’ясовані. За однією версією, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході.

Прощання князя Олега з конем. (художник. В. Васнецов)

Князь Ігор (878—945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу.

У своїй внутрішній політиці, на відміну від Олега, він діяв жорстокіше й відвертіше, зміцнюючи центральну владу в державі. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрям у його зовнішній політиці став головним. Загинув Ігор під час повстання деревлян.

3. Правління князя Ігоря. Після смерті Олега князювати в Русі-Україні почав син Рюрика — Ігор.

Князь Ігор розпочав своє правління з боротьби з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. «Вогнем і мечем» перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я та переселилися в межиріччя Дністра й Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Русі-України вперше з’явилися нові кочовики — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь-Україну підштовхувала Візантія.

Внутрішня політика — перетворення, здійснювані представниками влади всередині держави.

Зовнішня політика — сукупність відносин держави з іншими державами.

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.

«Грецький вогонь» — палаюча суміш, яку під тиском викидали з мідних труб або наливали в мушлі, а потім кидали їх із метальних машин на ворожі кораблі. «Грецький вогонь» горів навіть на воді.

У 941 р. Ігор організував великий похід проти Візантії, залучивши до нього 10 тис. човнів (хоча це повідомлення літописця вважають сумнівним). Проте похід завершився поразкою: візантійці спалили руський флот «грецьким вогнем».

Використання «грецького вогню». Мініатюра із середньовічної європейської хроніки

Чому похід Ігоря 941 р. завершився невдало? Чому загинув князь Ігор?

• 1. Яку інформацію про морську битву з використанням «грецького вогню» можна отримати за ілюстрацією? 2. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про зображену морську битву від імені одного з її учасників.

Через три роки, у 943 р., зібравши ще більше військо, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег. Було укладено нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії.

У 943—944 рр. Ігор також здійснив похід до Каспійського моря та Закавказзя проти місцевих племен, які були союзниками візантійців. Здобувши перемогу, руські війська захопили й пограбували багаті міста Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернулися додому.

Утримання великої дружини та здійснення далеких походів потребували значних витрат. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Восени 945 р. деревляни на чолі з князем Малом розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя.

Зі смертю князя Ігоря завершився початковий етап становлення Русі-України.

4. Походження назви «Русь». У «Повісті минулих літ» Нестор Літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував щодо Київського князівства.

Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давніх джерелах вона використовувалася в різних значеннях:

• етнічне значення — народ, плем’я тощо;
• соціальне значення — суспільна верства або стан;
• географічне значення — територія, земля;
• політичне значення — держава.

Більшість сучасних істориків схиляються до думки, що слово «русь» має фінське або скандинавське походження й ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину руських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» почав поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні «Руською землею» були насамперед землі полян у Середньому Подніпров’ї.

ОСНОВНІ ВЕРСІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ»

Скандинавська	Від назв округів у Скандинавії зі схожою назвою
Фінська	Від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів
Східнослов’янська	Від східнослов’янських назв річок Із коренем «рос» у Середньому Подніпров’ї та землях Ільменських словенів
Сарматська	Від назви «руси», яку араби й візантійці використовували щодо слов’ян І слов’янізованих сарматів — роксоланів, які належали до Антського союзу

• Робота в парах. Чому, на вашу думку, сучасна історична спільнота здебільшого поділяє версію про фінське або скандинавське походження назви «Русь»? За необхідності зверніться до додаткових джерел.

Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її почали називати Руссю. Від того часу назва «Русь», або «Руська земля», використовувалася в широкому розумінні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни, та утвореної ними держави.

Сучасні українські історики щодо держави із центром у Києві, яка наприкінці IX — на початку XII ст. об’єднувала східних слов’ян, використовують назву Русь-Україна.

Запам’ятайте дати

860 р. — похід руських дружин на Константинополь на чолі із князем Аскольдом. Укладення першої відомої угоди Русі-України з Візантією.

882 р. — загибель князя Аскольда. Захоплення князівської влади в Києві Олегом.

907, 911 рр. — успішні походи князя Олега на Константинополь. Укладення угод із Візантією.

941, 943 рр. — походи князя Ігоря на Константинополь. Укладення нової угоди Русі-України з Візантією.

• За часів правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту й світового визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

ВИСНОВКИ

У VIII—IX ст. в результаті розгортання об’єднавчих процесів у східних слов’ян з’являються племінні князівства.

За правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту і міжнародного визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

Князь Олег об’єднав Північну Русь із Південною в єдину державу, здійснював збирання східнослов’янських земель навколо Києва.

• Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над слов’янськими племінними княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави нагальною ставала потреба вирішити питання щодо розмірів і порядку збирання данини.

• «Руссю» спочатку називали варягів, потім — землі полян, а згодом — утворену східними слов’янами державу Русь-Україну.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

• 1. Як було утворено Київська Русь?
• 2. Як перші князі здійснювали свою владу? Що таке полюддя?
• 3. Про які легенди щодо правління князя Олега ви дізналися? 
• 4.Які кочові племена з’явилися на кордоні Русі за правління князя Ігоря?
• 5. Що призвело до конфлікту князя Ігоря з деревлянами?

Для закріплення матеріалу пройдіть тест