Традиційно історики вирізняють такі основні періоди всесвітньої історії:

• I період — історія Стародавнього світу (від появи перших людей – до кінця V ст.);
• II період — історія Середніх віків (кінець V – до кінця XV ст.);
• III період — історія Нового часу (з кінця XV – XIX ст.);
• IV період — Новітня історія (XX ст. – до наших часів).
• Домашнє завдання прочитати вступ і виписати в зошит періоди всесвітньої історії, поняття цивілізація

Вступ

1. Що вивчає історія стародавнього світу?

Історія — наука про розвиток суспільства від минулих до теперішніх часів. У п’ятому класі ви ознайомилися з окремими сторінками історії України, а тепер починаєте ознайомлюватися з історією інших країн та народів, з історією всього людства. Історія — одна з найдавніших наук. Слово «історія», як ви вже знаєте, давньогрецького походження, що перекладається як «дослідження», «оповідь про події».

Історія людства від найдавніших часів до теперішнього часу називається загальною або всесвітньою історією. Історія стародавнього світу — це перший період всесвітньої історії. Саме його ми й будемо вивчати у шостому класі.

Він починається від появи людства і закінчується падінням Західної Римської імперії у V ст. (476 р.)

Перший ступінь у розвитку людського суспільства історики назвали первісністю (деякі історики поділяють його на два періоди: дикість і варварство), наступний ступінь — цивілізацією.

Основними ознаками цивілізованості вважається наявність міст, писемності та держави.

Історія стародавнього світу вивчає життя первісного суспільства і перших цивілізацій.

2. Історичні джерела

Із курсу історії п’ятого класу вам відомо, яким чином учені досліджують історію. У цьому їм допомагають історичні джерела.

Будівлі, речі, документи, малюнки, перекази, звичаї тощо допомагають історикам встановлювати факти і писати історію.

Історичні джерела — це предмети матеріальної культури, писемні пам’ятки, звичаї, особливості давніх мов, усе те, що дає уявлення про минуле.

Насамперед вони вивчають писемні джерела. Людина навчилася писати понад п’ять тисяч років тому, і відтоді накопичилось багато писемних пам’яток. Це глиняні таблички, єгипетські папіруси, берестяні грамоти, рукописні літописи, книги, ділові документи тощо.

Але більша частина історії людства була безписемною. Як же вчені дізналися про те далеке минуле? У цьому випадку на допомогу приходять науки: археологія, етнографія, антропологія та інші, які, узагальнюючи, називають допоміжними історичними дисциплінами.

3. Археологія і антропологія

Найбільшу частку джерел становлять різні речі.

Археологія — наука, яка вивчає матеріальні (речові) історичні джерела та відтворює за ними минуле людського суспільства.

Матеріальні джерела — рештки давніх поселень, жител, будівель, цвинтарів, знаряддя праці людини, прикраси, посуд й інші залишки матеріальної культури, тобто сліди життя та діяльності людини на Землі. Попіл від вогнища первісної людини, печера зі слідами її життєдіяльності, кам’яна сокира, черепок від посуду, канал, загата, дорога, піраміда — усе це матеріальні джерела.

Деякі матеріальні джерела збереглися на поверхні, інші опинилися під кількома шарами ґрунту, піску або мулу. Археологи, розкопуючи й досліджуючи їх, ведуть копітку роботу, аби розгадати таємниці історії, що сховані під товщею землі.

Для визначення часу археологічних знахідок археологи встановили систему «трьох віків» — кам’яний, бронзовий, залізний. Такий поділ історії людства називається археологічною періодизацією, в основі якої покладено зміни в характері основних матеріалів, із яких виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, зброю тощо. Протягом мільйонів років людина виготовляла знаряддя праці з каменю, цей період отримав назву кам’яного віку. Але за останні декілька тисяч років найважливішим відкриттям людини стало виготовлення знарядь праці з бронзи, а пізніше — із заліза. Ці періоди археологи назвали відповідно бронзовим та залізним віками.

Археологічні розкопки

Археологічні розкопки — дуже трудомістке заняття. Усі роботи переважно проводяться вручну. Верхній шар землі знімається лопатою, а потім робота виконується за допомогою ножів і щіточок, щоб не пошкодити знайдені предмети; археологам доводиться перебирати руками тисячі тонн землі, щоб відшукати важливі матеріальні джерела. Деякі розкопки ведуться десятки і сотні років. Так, розкопки стародавнього міста Помпеї, що загинуло внаслідок виверження вулкану, тривають від 1748 року. Місто було засипане попелом під час виверження Везувію в 79 р. Воно не потерпіло ані від вогню, ані від грабіжників, тому археологам вдалося відтворити як зовнішній, так і внутрішній вигляд споруд.

Людські рештки

Величезне значення в інтерпретації знайденого археологами має також антропологія — наука, яка вивчає тілесну, духовну та соціальну природу людини, її походження і розвиток, наука про еволюцію людини та людства. Однак у країнах Західної Європи та США під цим терміном розуміють науку про первісних людей взагалі. Сучасна наука дає змогу досить достовірно відтворити образ людини. Вчені створили метод відтворення обличчя за будовою кісток черепа. За ним можна відтворити портрет і сучасної, і давньої людини.

4. Етнографія

Крім згаданих джерел, історики первісного суспільства досліджують етнографічні дані.

Вчені й мандрівники знайшли племена мисливців та збирачів, які живуть сьогодні в різних частинах землі: у Південній та Північній Америці — індіанці, в Австралії — аборигени, в Африці — бушмени, у Південно-Східній Азії — тоала, андаманці, семанги та ін. Вони нічого не знають про рільництво, не мають домашніх тварин. Знаряддя праці виготовляють з каменю, кісток та дерева. Займаються полюванням та збиральництвом. Не носять одягу та взуття. Для житла вони використовують хижі (курені), які складають з гілок, каміння, землі й жердин. На одному місці довго не затримуються.

Дослідження життя цих племен допомагає вченим відтворювати життя минулого, робити висновки про первісних людей.

Дослідження побуту народів, яких не торкнулися здобутки сучасної цивілізації, також допомагають історикам дізнатись про минуле. Різноманітні обряди (наприклад, весільні, похоронні, календарні), а також такі явища матеріальної культури, як одяг, прикраси, житло становлять значний інтерес для вивчення історії.

Індіанець в національному вбранні, малюнок Л. Родрігеса

Етнографія — наука, яка досліджує побут і звичаї народів, їх матеріальну та духовну культуру.

практична частина

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Як учені можуть вивчати далеке минуле, події, що відділяють від нас тисячі, сотні тисяч, навіть мільйони років? Що можна сказати про події, які відбулися задовго до винаходу писемності? Адже дописемна історія становить 99 % історії людства.

Люди, народи, держави не зникають безслідно. Вони залишають по собі пам’ятки: будівлі, знаряддя праці, зброю, прикраси, посуд, твори мистецтва. Протягом тисячоліть на Землі зібралося чимало таких пам’яток.

Дайте назву хмаринці. Поясніть значення закодованих у ній слів.

Діємо: практичні завдання

Які види історичних джерел ви знаєте? Розгляньте ілюстрації джерел, які допомагають ученим досліджувати історію Стародавнього світу. Визначте, до якого виду джерел належать ці пам’ятки. Які науки приходять на допомогу у вивченні цих історичних джерел?

Поміркуймо!

Археологи досліджують мозаїку в м. Зевгма (Туреччина)

Уявіть, що ви — археологи, які знайшли давньогрецьку мозаїку.

1. Яку інформацію для дослідника можуть нести такі історичні джерела?

2. Наскільки складно працювати з такими видами джерел? Чому?

Пізнавально й цікаво

м. Помпеї (сучасний вигляд)

Останній день Помпеї (картина художника Карла Брюллова)

Іноді людська трагедія, що сталася в далекому минулому, дає можливість сучасним історикам отримати надзвичайно цінні відомості. Наприклад, у 79 р. н. е. внаслідок виверження вулкана Везувію, що в Італії, загинуло римське місто Помпеї. Чимало мешканців не встигли покинути його й загинули під багатометровим шаром вулканічного попелу та лави. Завдяки розкопкам 1748 р. було відкрито храми, ринки, житлові будинки з мозаїками, фресками, предметами вжитку, які чудово збереглися. У 1860 р. Помпеї частково розкопали. Сьогодні це одна з туристичних візитівок Італії.

Пофантазуймо!

Культурний шар — пласт землі, що утворився під час життєдіяльності людини та зберіг сліди її існування. У культурному шарі можна знайти такі вироби, як монети, глиняний посуд, знаряддя праці, зброю, твори мистецтва.

Уявіть: археологи в 3019 р. досліджують культурний шар ХХІ ст.! Які джерела переважатимуть у цьому пласті? Що, на вашу думку, може здивувати дослідників?

Культурний шар давньогрецького міста-держави Тіри (сучасне м. Білгород-Дністровський, Одеська область)

Поміркуймо!

Гідроархеологи, які працюють під водою, за допомогою аквалангів та іншого обладнання відшукують міста, які опустилися разом із сушею на дно морів, як це сталося з колись могутнім Пантікапеєм (неподалік від сучасного м. Керчі). Цікаві знахідки роблять гідроархеологи й у річках, дістаючи старовинні гармати та ядра, залишки кораблів і вантажі, які вони перевозили.

Подумайте, якими якостями мають володіти гідроархеологи.

Пізнавально й цікаво

Чимало важливих відомостей про зовнішній вигляд людини в різні часи історії дає антропологія — наука про походження людини. Всесвітньо відомий антрополог Михайло Герасимов, інші вчені винайшли метод реконструкції (відновлення) обличчя за знайденим черепом. Завдяки цьому методові за черепами було реконструйовано не тільки портрети історичних діячів минулого, а й зовнішній вигляд давніх людей.

Михайло Герасимов за роботою

2. ПОНЯТТЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Термін «цивілізація» з’явився порівняно недавно — близько 200 років тому — для визначення такого суспільства, де панують воля, справедливість і законність. Але є ще одне, найважливіше, значення слова «цивілізація».

Варто запам’ятати!

Цивілізація — це країни та народи, яких об’єднує певний рівень економічного розвитку, матеріальної та духовної культури й традиції. Ознаками цивілізації є писемність, архітектурні споруди тощо.

Додаткова інформація https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/introduction/1