Тема: Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень. (10 кл)

Мета: Поглибити в учнів поняття правопорушення та його складу, ознайомити  з видами правопорушень. Формувати поняття «суб’єкт правопорушення» , «об’єкт правопорушення», «суб’єктивна сторона правопорушення», «об’єктивна сторона правопорушення»; вміння визначити, до якого виду правопорушення належать певні дії.Розвивати логічне мислення, уміння робити умовиводи та умозаключення. Виховувати правосвідомість молодого покоління  громадян.

Обладнання:   Схема 1 «Форми вини», схема 2 «Склад правопорушення»,підручник «Правознавство, 10» О.Д. Норовлянський.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання проводиться методом «Прес». (Метод «прес» полягає у фронтальному опитуванні, коли учні відповідають коротко на конкретно поставлене запитання і кожен наступний учень лише доповнює попереднього, не повторюючись).

• Вдома ви продумали шляхи підтримання та посилення дисципліни і правопорядку в державі ( у школі, класі). Ото ж ваші пропозиції щодо посилення дисципліни і правопорядку. (Учитель слідкує за відповідями учнів, корегує їх в разі потреби).
• Чому ми повинні дбати про підтримання і посилення правопорядку? (Не всі громадяни дотримуються правових норм).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

У дев’ятому класі ми з вами знайомилися з поняттям «правопорушення». Давайте скористаємося здобутими знаннями і виконаємо завдання 8, що на ст. 67 підручника. ( Про правопорушення йдеться у випадках а, г,д,е).  Давайте за даними ситуаціями встановимо ознаки правопорушення і виведемо визначення. (Колективна робота з допомогою учителя).

• У всіх ситуаціях наявне порушення певних норм права, законів – протиправність.
• Є діянням особи, яка в момент його здійснення контролює свою волю і свідомість і тим самим проявляє своє негативне ставлення до інтересів інших людей. Тобто наявна вина особи, що вчинила правопорушення через умисел , або через необережність – винність.
• Проявляється у протиправних діях чи бездіяльності – діяння.
• Завдає шкоди інтересам особи, суспільству, державі – шкідливість, суспільна небезпека.
• Тягне за собою застосування до правопорушника заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного та матеріального характеру – карність.

З виділених ознак випливає визначення:

Правопорушення – це протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоди людям, суспільству, державі  і тягне за собою юридичну відповідальність.

Однією з ознак правопорушення є винність. Однак форми вини розрізняються слідуючі: (робота зі схемою 1 «Форми вини»)

Для кращого розуміння та усвідомлення поняття «правопорушення» розглянемо схему «Склад правопорушення».

Закріпимо знання, розв’язавши декілька задач. Завдання – визначити склад правопорушення.

1. Учень перейшов вулицю у забороненому місці. ( суб’єкт – учень, об’єкт – правила дорожнього руху, об’єктивна сторона – перехід вулиці у забороненому місці, суб’єктивна сторона – ставлення учня до свого вчинку).
2. Троє підлітків побили у парку чоловіка, зламавши йому руку. ( суб’єкти – троє підлітків, об’єкт – здоров’я чоловіка, об’єктивна сторона – нанесення тілесних ушкоджень чоловікові, суб’єктивна сторона – ставлення підлітків до своїх дій).
3. Робітник прийшов на роботу у нетверезому стані. ( суб’єкт – робітник, об’єкт – трудова дисципліна, внутрішній трудовий розпорядок підприємства, об’єктивна сторона – прихід на роботу у нетверезому стані, ставлення робітника до свого вчинку).
4. За проведення операції хірург вимагає від родичів хворого 1000 євро. ( суб’єкт – хірург, об’єкт – гроші, об’єктивна сторона – вимагання грошей, суб’єктивна сторона – ставлення лікаря до своїх дій).

Розв’язуючи задачі, ви, мабуть, звернули увагу, що дані правопорушення здійснені в різних галузях права. Які ж правопорушення розрізняються залежно від галузі права? На це запитання ви знайдете відповідь на ст. 64 підручника. (Робота з підручником, з наступними відповідями на поставлене запитання). Очікувана відповідь: дисциплінарні проступки – порушення внутрішнього розпорядку організації, навчальної або юридичної дисципліни; цивільно-правові – завдання майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих немайнових благ, що захищені законом;  адміністративні – порушення вставленого державою порядку в місцях суспільного призначення, а також порядку керування усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства; кримінальні  – соціально-небезпечні діяння або бездіяльність, за яку законом передбачено кримінальна відповідальність.

Крім того залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушення, вони поділяються на  злочини ( кримінальні правопорушення) і проступки (дисциплінарні, цивільно-правові, адміністративні).

Чому ж скоюють правопорушення?  Давайте спробуємо визначити основні причини правопорушень, об’єднуючись у змінні  групи. (Суть методу об’єднання у змінні групи  полягає у слідуючому: клас ділиться на малі групи  (3-4 учні), які працюють спільно над запитанням, визначають причини правопорушень; наступний етап – об’єднання по дві  групи разом (6-8 учнів), обговорюють варіанти відповіді, відбираючи характерні (спільні) причини правопорушень; третій етап – клас об’єднується у дві групи, учасники яких зазначають найбільш загальні причини правопорушень. Остаточні відповіді записують на дошці, визначають загальні причини правопорушень). Очікуваний кінцевий результат: складні економічні умови, недостатня ефективність роботи правоохоронних органів, алкоголізм, наркоманія, аморальність суспільства, недостатня правова освіченість громадян.

ІУ. Підсумок уроку, виставлення оцінок за роботу .

У. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал параграфа 9-10 (п.4) підручника, письмово виконати завдання 7, що на ст. 67 (Знайдіть у засобах масової інформації повідомлення про правопорушення й спробуйте визначити їх склад).