Учні мають знати: як відбувався процес формування території Київської Русі; хронологічні межі правління перших київських князів; характеризувати внутрішню та зовнішню політику київських князів; основні наслідки походів проти Візантії; звідки походить назва «Русь».
Основні поняття: «держава», «князь», «Русь», «династія» «східносло­в’янські племенні союзи».
Основні дати: кінець V – 30-ті роки VIст. – час правління Кия; 860-882рр. – час правління князя Аскольда; 860, 863, 866, 874 – походи Аскольда на Візантію; 860р. – прийняття Аскольдом християнства; 882р.- вбивство Олегом Аскольда і захоплення влади в Києві; 882-912рр.- час правління князя Олега; 911р. – укладення Олегом договору з Візантією; 912-945 – князювання Ігоря; 945 – убивство деревлянами князя Ігоря.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань і навичок учнів

Завдання на повторення

1. Якими були основні напрямки Великого переселення слов’ян? Покажіть їх на карті.
2. Що таке союзи племен? Назвіть і покажіть на карті східнослов’янські союзи племен.
3. Про які три князівства, що існували на східнослов’янських землях, згадують арабські автори?
4. Хто такі варяги?

Проблемне питання: Чи можна вважати Київ ХІ ст. центром східно­слов’янської держави? Свою думку обґрунтуйте.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Київське князівство Аскольда. На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Їх уважають представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів», володів великими містами й багатьма населеними країнам». Правив він, імовірно, з 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди називають разом. За його повідомленням, вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з древлянами й уличами».

 Постать в історії

Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладання з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».Із князем Аскольдом пов’язана перша спроба хрещення Русі. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

2.Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега. У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося і міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора-літописця, у 862 р. ільменські словени і кривичі запросили варязького вождя Рюрика з дружиною княжити і володіти ними.

Постать в історії

Князь Олег (? — бл. 912), імовірно, правив у 882—912 рр. Уважається, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. Олег правив на Русі від імені сина Рюрика Ігоря. У літописах його називають як повновладним київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно і наполегливо він підкорював східнослов’янські племінні союзи і княжіння, сприяючи перетворенню Київської Русі на централізовану державу. Обставини смерті Олега остаточно не з’ясовані. За однією з версій, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході на Каспій.

Олег затверджував свою владу силою меча. За повідомленням літописця, 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він звільнив перед цим від сплати данини хозарам.

Князь Олег правив Київською Руссю одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину. Варяги збирали данину в найпримітивнішій і насильницькій формі полюддя.

Документи розповідають

Візантійський імператор Константин VII Багрянородний про збирання данини на Русі. «Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушать у полюддя, що йменується кружлянням, а саме — у Славінії (союзи племен) деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там протягом усієї зими, вони, починаючи з квітня, коли розтане крига на річці Дніпро, знову повертаються до Києва». Зібравши данину, варяги пливли до Константинополя продавати зібране.

Запитання до документа

На підставі документа і схеми поясніть, чому збирання данини називали «кружлянням»

3. Правління князя Ігоря. Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор.

Постать в історії

Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. На відміну від Олега, він діяв жорстокіше і відвертіше, зміцнюючи центральну владу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув Ігор під час повстання древлян.

Князь Ігор розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. Вогнем і мечем перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Київської Русі вперше з’явилися нові кочовики-печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь підштовхувала Візантія.

Ігор, як і його попередники, воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, залучивши до нього 10 тис. лодій. Проте цей похід завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем».

Терміни та поняття

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.

«Грецький вогонь» — таємна зброя візантійців. Це була палаюча суміш, яку під тиском викидали з бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Склад цієї суміші настільки ретельно приховувався, що всі її складники дотепер невідомі. Імовірно, вона містила смолу, сірку, селітру і нафту. «Грецький вогонь» не можна було загасити, він горів навіть на воді.

Через три роки, зібравши ще більші сили, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег, та уклали нову угоду, яка підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії. У 944 р. Ігор також здійснив похід на Закавказзя проти войовничих горців, які були союзниками візантійців. Унаслідок перемоги русичам удалося оволодіти багатими містами Дербент, Шарван і Бердаа та х великою здобиччю повернутися додому.Утримання великої дружини і здійснення далеких походів потребувало значних коштів. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге додатково зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Очолювані князем Малом деревляни восени 945 р. розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя. «Якщо внадиться вовк до овець,— пояснювали вони свій учинок,— то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». Смерть Ігоря знаменувала завершення початкового етапу становлення Київської Русі.

4. Походження назви «Русь». У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував стосовно Київського князівства. Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давньоруських джерелах вона використовувалася в різних значеннях.

Етнічне значення — народ, плем’я тощо.

Соціальне — суспільний прошарок або стан.

Географічне — територія, земля.

Політичне — держава.

Основні версії походження назви

Скандинавська — від схожих назв округів у Скандинавії зі схожою назвою

Фінська — від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів

Східнослов’янська — від східнослов’янських назв річок із коренем «рос» у Наддніпрянщині та землях ільменських словенів

Сарматська — від назви «руси», яку араби і візантійці використовували стосовно слов’ян і слов’янізованих сарматів — роксоланів, що входили до Антського союзу

Документи розповідають «Повість минулих літ» про запрошення варягів на Русь

У рік 859. Варяги, приходячи із замор’я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, і з кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в’ятичів…

У рік 862 р. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами…» Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так називали варягів — русь. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть по княжити і володіти нами. І вибралося троє з родами своїми, і з собою всю узяли русь».

Запитання до документа

1. Знайдіть і покажіть на карті племена, про які йдеться в літописі.
2. Як Нестор пояснює значення назви «русь»?
3. Як, за повідомленням літописця, варяги стали князювати на східнослов’янських землях?Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її стали називати Київською Руссю. Із того часу назва «Русь» або «Руська земля» стала використовуватися в широкому значенні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни .Хоча перші відомі історикам князі Київської Русі були за походженням скандинавами і в їхніх дружинах було чимало варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні східнослов’янської державності. Її виникнення, перш за все, спричинили внутрішні державотворчі процеси в самому слов’янському суспільстві.

    V. Підсумковий етап
   1. Розгляд проблемного питання

   За правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту і міжнародного визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

         Князь Олег об’єднав Північну Русь із Південною в єдину державу, здійснював збирання східнослов’янських земель навколо Києва.

   Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над східнослов’янськими княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави виникла потреба впорядкувати питання щодо розмірів і порядку збир

   2. Узагальнення
   Учитель. Перші київські князі: Аскольд, Дір, Олег, Ігор – зміцнили свою державу, об’єднавши окремі князівства східних слов’ян, посилили її військову могутність, домоглися міжнародного визнання.
   Утворення у ІХ ст. Київської держави мало велике значення. Так, східнослов’янські племена вперше об’єдналися в межах однієї держави. Цим було закладено традиції державотворення на території України, що дало потужний імпульс розвиткові української народності та її самобутньої культури.

   VI. Домашнє завдання

   1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

   2. Підготувати розповідь про теорії походження назви «Русь».

   3. Порівняти внутрішню політику київських князів за допомогою таблиці.