Мета: ознайомити учнів з виникненням Галицько- Волинської держави;

• на прикладах особистостей Романа Великого та Данила Галицького продовжити формування вмінь складати характеристику видатних історичних діячів;
• виховувати почуття гордості за славне минуле свого народу, повагу до історичних діячів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта «Галицько- Волинська держава», портрети Романа і Данила, зошит Власова, роздатковий матеріал ( схеми, таблиці, вислови, речення). ‘ Основні поняття і терміни: Галицько- Волинська держава, Галицько- Волинський літопис, Польща, Литва, Угорщина, король, колотнеча, кумис. Дати: 1199р.- утворення Галицько- Волинської держави; 1238р.- початок князювання Данила Галицького; 1245р.- подорож Данила Галицького до Золотої Орди; 1253р.- прийняв титул «короля Малої Русі»; 1256р.- перша літописна згадка про Львів.

Структура уроку.

1. Організація навчальної діяльності.
2. Перевірка домашнього завдання з теми: «Скрутні часи Київської Русі. Володимир Мономах «Повчання дітям».
   1. Гра «Ти -мені, я- тобі».
   2. Робота з висловами.

• Актуалізація опорних знань.

1. Вивчення нового матеріалу:

1.Робота з контурною картою.

2.Об’єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

3. Словникова робота.
4. Характеристика князя Романа.
5. Розквіт Галицько- Волинської держави за часів Данила Галицького:

а)  коментоване читання і заповнення таблиці с.65 (підручник);

б) розв’язання хронологічної задачі с.24, з.№ 2 (зошит Власова);

с.64 (підручник);

в) сценка «Подорож до Золотої Орди».

1. Закріплення нових знань:
   1. Ланцюжок «Подорожі Данила Галицького».
   2. Робота « Закресли зайве і склади речення»
2. Підсумок уроку.

• Домашнє завдання.

Хід уроку. І. Організація навчальної діяльності.

Вчитель розподіляє клас на 4 групи по 5 учнів. Кожна група обирає спікера. 3-4 учні працюють консультантами-експертами.

1. Перевірка домашнього завдання з теми: «Скрутні часи Київської Русі. Володимир Мономах «Повчання дітям».
   1. Гра «Ти-мені, я-тобі».

1-ша група: І. Яку добу називають добою роздробленості Київської Русі?

2. Коли відбулася перша битва русько-половецьких військ з монголами, чим вона закінчилася?
3. Що таке орда?
4. Коли монгольська орда з ханом Батиєм здобула Переяслав?

2-га  група: 1. Де жили половці?

2. Що таке монгольський ярлик?
3. Де відбулася битва монголів з русько- половецьким військом в 1223р.?
4. Де відбулася остання битва монголів із захисниками Києва в 1240р.?

3-тя  група: Завдання дає 4-тій групі. (Вибрати речі на малюнку, які були знайдені археологами під час розкопок зруйнованого монголами міста, назвати номер цифри і пояснити. Додаток 1.)

4-та  група: «Робота за схемою».

Розставити в клітинках цифри послідовно подій монгольської навали.(Додаток 2.) Експертну оцінку здійснюють консультанти -експерти. 2. Робота з висловами.

Слово вчителя: – Коли В.Мономах став великим князем київським? (Звертаю увагу на портрет на дошці).

• Що важливого зробив для зміцнення Київської держави?
• Поміркуйте, чому в народі кажуть: « Ох,тяжка шапка Мономаха?».
• Чи правильне твердження, що Володимир Мономах був онуком візантійського імператора Костянтина та руського князя Ярослава Мудрого?.

Володимир Мономах залишив твір «Повчання дітям». – Як ви розумієте вислови?

1-ша група: Ні правого, не винного не вбивайте.

2-га  група: Лінощі – усьому лихому мати.

3-тя  група: Старих шануй, як отця, а молодих, як братів.

4-та  група: Лжі бережися і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. Висновок роблять спікери груп.

• Актуалізація опорних знань.

Вчитель повідомляє учням тему уроку, його завдання.

1. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя: Сьогодні загадкова дорога історії привела нас до часів, в які побудували Галицько-Волинську державу.

– Хто ж вони, перші будівничі української держави? Це великі князі мудрі, хоробрі, сміливі і добрі, такі, як Роман Мстиславович і його син Данило Романович.

1.Робота з контурною картою.(у кожного учня на парті карта)

• На карті замалюйте оранжевим кольором територію Волинського князівства.
• Позначте його столицю(м. Володимир).
• Розовим кольором замалюйте територію Галицького князівства.
• Підпишіть його столицю(м. Галич).

Слово вчителя: Галицьке і Волинське князівства сформувалися близько середини XII століття. Волинь і Галичина були густонаселеними землями. їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах. Галичина мала великі поклади солі – це товар,який був потрібен усім. Обидва князівства були вдало розташовані. їх не досягали напади кочівників зі степу. Однак їм доводилося вести боротьбу зі своїми сусідами.

• Подивіться на карту, назвіть з якими державами межували Волинь і Галичина на заході?(Угорщина і Польща). Ці держави часто втручалися у справи Волині і Галичини і намагалися захопити ці землі.
• Хто був сусідом на півночі?(Литва), з ним доводилось досить часто воювати. Також знаходився войовничий Тевтонський рицарський орден, він також намагався захопити територію Галичини і Волині.

2.Об’єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

Таким чином, єдина Галицько-Волинська держава утворилася в 1199р., коли волинський князь Роман Мстиславович захопив Галич і об’єднав Галичину з Волинню.

• Визначте червоним олівцем смужкою кордони Галицько-Волинської держави, яка утворилася в 1199р..
  3. Словникова робота.

Учні читають разом вголос нові слова {Додаток 3).

4. Характеристика князя Романа.

Слово вчителя: Князя Романа Мстиславовича прозвали в народі Великим(звфта/о увагу на портрет на дошці). Невідомий автор «Слова о полку Ігоревім» писав про нього:

Високо плаваєш ти, Романе,

В подвигах ратних,

Як той сокіл на вітрі ширяючи, Птицю долаючи відвагою.

• Скажіть, в чому полягали заслуги Романа?
• й спікер: По-перше, об’єднав Галицькі і Волинські землі, це об’єднання сприяло надійному захисту від нападів сусідів.
• й спікер: По-друге, здійснював неодноразові походи проти половців. Літописець писав про нього так: «Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий був, як той рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив багато половців».
• й спікер: По-третє, князь успішно відбивав наскоки литовців на свої землі. Залишилася така приказка: «Ой, Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш».
• й спікер: Могутність Галицько-Волинської держави за князювання Романа стала відома в усій Європі. Писали: «За короткий час так піднявся, що правив майже всіма землями й князями руськими».

Слово вчителя: Таким чином, усе життя Роман провів у війнах, де здобув чимало перемог, під час походу до Польського королівства князь загинув. – Чому на малюнку художник зобразив князя Романа з мечем?

5. Розквіт Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.

Слово вчителя: Після смерті Романа на Галицько-Волинській землі настав тривалий період колотнечі бояр. Тому, що сини Данило і Василько були малими. Припинив цю колотнечу син Данило. За його князювання держава досягла розквіту. «Сей король Данило, – писав літописець, – був князем добрим, хоробрим і мудрим».

а)  коментоване читання і заповнення таблиці с.65 (підручник). Кожна група заповнює таблицю {Додаток 4).

б) розв’язання хронологічної задачі с.24, з.№ 2 (зошит Власова);

с.64 (підручник).

в) сценка «Подорож до Золотої Орди».

Автор: Вклонившись низько землі руській, рушив домовитися з ханом Батиєм про мир.

Данило: – Хай і дорого коштуватиме мені, але мир дасть змогу Русі зібрати сили, відбудувати міста, укріпити нові фортеці.

Автор: Данило увійшов до Батия, поклонився за татарським звичаєм. Хан Батий: – Випий, князю, нашого пиття, повну чашу татарського кумису! Автор: Випити кумис із ханських рук – велика честь.

Данило: – Знаю, знаю, що негоже пити кобиляче молоко, бо воно – чорне. Хто вип’є

кумис, той визнає перед світом свою підлеглість.

Автор: Замислився на мить, та знав, що іншого способу немає.

Данило: Досі я не пив, а нині, ти велиш – я вип’ю.

Автор: Випивши, поклонився князь Данило Романович, що був князем Великим, тепер сидить на колінах і холопом себе називає!

Данило: – О, лихіша честь татарська, і все-таки краще данина, ніж загибель!

Слово вчителя: Таким чином, князь Данило змушений був визнати свою залежність від монголів. Після повернення у князівство Данило намагався знайти серед європейських володарів союзників для боротьби. Допомогу пообіцяв надати Папа Римський. В 1253р. в Дорогочині князь прийняв королівську корону і титул «короля Малої Русі». Багато уваги князь приділяє розбудові міст. Будує нову столицю м. Холм і на честь свого сина Лева будує місто Львів в 1256р.

За час князювання Данило почав записуватися «Галицько- Волинський літопис», який нагадував «Слово о полку Ігоревім». Тому і називають цей час в Галицько-Волинській державі часом розквіту.

1. Закріплення нових знань.
2. Ланцюжок «Подорожі Данила Галицького» (кожна група працює на

швидкість). (Додаток 5)

2.Робота « Закресли зайве і склади речення» с.25, з.№6 (зошит Власова). Кожна група виконує по одному реченню. Експертна комісія дає оцінку.

1. Підсумок уроку.

• Коли і як утворилася Галицько-Волинська держава?
• Хто був «будівничим князем» цієї держави?
• За якого князя Галицько-Волинська держава досягла розквіту?
• Якими діями сприяв зміцненню своєї держави Данило?
  • Домашнє завдання.

Опрацювати § 9, с.24, з. 1-5 (письмово).