Досягнення Стародавньої Греції
- Запровадження Олімпійських ігор, які відбувалися протягом 1170 років (776 р. до н. е. — 394 р. н. е., відновлені П’єром Кубертеном у 1896 р.);
- створили філософію як систему знань про навколишній світ і суспільство;
- започаткували історичну науку (Геродот, Фукідід);
- створили систему обов’язкової освіти освіти для хлопчиків 7–18 років (школа, гімназія, академія);
- започаткували театр та його жанри: драму, комедію і трагедію;
- створили архітектуру, яка до сьогодні є зразком для наслідування;
- створили алфавіт на основі фінікійського, яким згодом скористалися європейські народи
Історію Стародавньої Греції розподіляють на такі періоди:
- Архаїчний ІІ тис. — пол. VII ст. до н. е.
— (крито-мікенський (ХХХ-ХІІ ст. до н. е. )
— «гомерівський період» або «передполісний» (ХІ-ІХ ст. до н. е.);
- Класичний V — І третина ІV ст. до н. е.
- Елліністичний. Остання третина IV — сер. І ст. до н. е.
Поняття:
- Поліс – місто-держава, община вільних громадян в античної Греції
- Міф – оповідь про дії богів, героїв, що брали участь у створенні світу
- Демократія – форма державного правління, за якої влада належить народові
- Аристократія – привілейована група, що складалася зі знаті, мала виключне право керувати державою
- Олігархія – форма державного правління, за якої влада належить невеликій групі аристократів
- Тиранія – форма державної влади в Греції, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноособовому правлінні
- Колонізація – заселення та засвоєння нової території
- Колонія – поселення, засноване переселенцями з інших країн
- Метрополія – місто, вихідці з якого заснували колонію
- Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор’я з 323 до 30 рр до н е; поєднання елементів східних монархій з особливостями грецьких полісів
Архаїчний період ІІ тис. — пол. VII ст. до н. е.
Ранній етап історії Стародавньої Греції носить назву крито-мікенський, або егейський.
В III—II тисячоліттях до н. е. виникають перші держави у басейні Егейського моря — на острові Крит і півострові Пелопонес (міста Мікени, Пілос, Тиринф). Це були держави монархічного типу, подібні до давньосхідних деспотій, із розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами.
- Наприкінці III — на початку II тисячоліття до н. е. наймогутнішим було Критське царство — таласократія. Таласократія (від грец. θάλασσα — море та грец. κρατία — влада) — тип цивілізації або форма сучасної держави, все економічне, політичне і культурне життя зосереджується на діяльності, так чи інакше пов’язаній з морем, морським судноплавством і контролем морських просторів, прибережних регіонів.
Афінська держава
В епоху після дорійської навали півострів Аттика перетворився на головну область проживання іонійців у Греції та найбільший центр іонійської колонізації. У політичному аспекті Аттика являла собою цілісну державу — єдиним містом, яке мало статус полісу, тут були Афіни.
Архонт Солон (594 – 559 рр. до н. е.) запровадив ряд реформ
- Започатковано формування афінської рабовласницької демократії
Тиран Пісістрат (560 – 527 рр. до н. е.) Встановлено тиранію
- — Син Гіппократа;
- — був соратником Солона, але проголосив тиранію;
- — утворив наймане військо;
- — захопив торгівельні шляхи до Причорномор’я;
- — встановив новий податок (1/10 врожаю);
- — частину земель аристократів передав біднякам;
- — організував для бідноти суспільні роботи
Архонт Клісфен (510 – 500 рр. до н. е.) запровадив ряд реформ Завершено формування афінської рабовласницької демократії
-
- — Аттику поділено на 10 областей з однаковими природними умовами;
- — рада 500 (по 50 осіб від кожної області);
- — колегія стратегів (10 осіб);
- — закон про остракізм
Велика грецька колонізація
Продовж VІІІ–VІ ст. до н. е. відбувалася велика грецька колонізація
Серед основних причин колонізації можна виділити:
- перенаселення Греції;
- нестача землі;
- пошук нових джерел сировини;
- пошук ринків збуту своїх товарів;
- внутрішня політична боротьба змушувала до імміграції тих, хто програв.
Міфологія Стародавньої Греції
Міф – «переказ»
Тематика міфів:
— про богів (походження світу та богів, Олімп, Зевс, Афіна);
— про героїв (Прометей, Тесей, Дедал та Ікар);
— про Аргонавтів (Фрікс і Гелла, Сімплегади, Медея допомогла Ясону);
— Троянський цикл (суд Паріса, Троя, Смерть Ахілла);
— Одіссея (Одіссей у німфи Каліпсо, Одіссей на острові циклопів, Одіссей і Пінелопа);
Пантеон богів
СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВА
Місто Спарта виникло в X ст. до н. е. у північній частині ріки Єврота в Лаконії. (Пелопоннес)
ІХ –VІІІ ст. до н. е. дорійці підкорили ахейські племена в області Лаконіка на п-ві Пелопоннес, утворили державу Лакедемон
Х ст. до н. е. 5 поселень дорійців об’єдналися в м. Спарта
VІІІ – VІ ст. до н. е. спартіати завоювали Міссенію:
- І Міссенська війна (друга пол. VІІІ ст. до н.е.) — примусили міссенців віддавати їм половину врожаю.
- ІІ Міссенська війна (кін. VІІ – поч. VІ ст. до н. е.) Перетворили міссенців на рабів.
- ІІІ Міссенська війна (сер. VІ ст. до н. е.) Жорстоко придушили повстання міссенців, запровадили кріптії (щорічне оголошення війни ілотам та їх винищення)
- Законодавство Лікурга (ІХ – VІІІ ст. до н.е.):
- — земля та раби вважалися державною власністю і були поділені між спартіатами;
- — військова повинність усіх чоловіків;
- — державне виховання та навчання усіх хлопчиків (від 7 до 16 років), навчалися та жили у спеціальних таборах – агелах («зграя»)
- — чітко регламентоване повсякденне життя спартіатів;
- — заборона спартіатам займатися ремеслом і торгівлею
- — заборона золотих і срібних грошей
- — сформувалася олігархія
- запроваджувалися систії – спільні обіди
Державний устрій
Греко-перські війни
(500 – 449 рр. до н. е.)
Привід:
- у 500 р. до н. е. Мілет підняв повстання проти персів;
- грецькі поліси (Афіни, Еретрія) надали повсталим допомогу Дарій І вирішив їх знищити
- причини Дарій І прагнув підкорити грецькі поліси;
- грецькі колонії Малої Азії чинили опір персам