Стародавня Греція

Досягнення Стародавньої Греції

  • Запровадження Олімпійських ігор, які відбувалися протягом 1170 років (776 р. до н. е. — 394 р. н. е., відновлені П’єром Кубертеном у 1896 р.);
  • створили філософію як систему знань про навколишній світ і суспільство;
  • започаткували історичну науку (Геродот, Фукідід);
  • створили систему обов’язкової освіти освіти для хлопчиків 7–18 років (школа, гімназія, академія);
  • започаткували театр та його жанри: драму, комедію і трагедію;
  • створили архітектуру, яка до сьогодні є зразком для наслідування;
  • створили алфавіт на основі фінікійського, яким згодом скористалися європейські народи

Історію Стародавньої Греції розподіляють на такі періоди:

  • Архаїчний  ІІ  тис.  —  пол. VII ст. до н. е.   

—     (крито-мікенський (ХХХ-ХІІ ст. до н. е. )
—    «гомерівський період» або «передполісний» (ХІ-ІХ ст. до н. е.);

  • Класичний V — І третина ІV ст. до н. е.
  • Елліністичний. Остання третина IV — сер. І ст. до н. е.

Поняття:

  • Поліс – місто-держава, община вільних громадян в античної Греції
  • Міф – оповідь про дії богів, героїв, що брали участь у створенні світу
  • Демократія – форма державного правління, за якої влада належить  народові
  • Аристократія – привілейована група, що складалася зі знаті, мала виключне право керувати державою
  • Олігархія – форма державного правління, за якої влада належить невеликій групі аристократів
  • Тиранія – форма державної влади в Греції, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноособовому правлінні
  • Колонізація – заселення та засвоєння нової території
  • Колонія –  поселення, засноване переселенцями з інших країн
  • Метрополія – місто, вихідці з якого заснували колонію
  • Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор’я з 323 до 30 рр до н е; поєднання елементів східних монархій з особливостями грецьких полісів

    Архаїчний період ІІ тис. —  пол. VII ст. до н. е.

     Ранній етап історії Стародавньої Греції носить назву крито-мікенський, або егейський.

    В III—II тисячоліттях до н. е. виникають перші держави у басейні Егейського моря — на острові Крит і півострові Пелопонес (міста Мікени, Пілос, Тиринф). Це були держави монархічного типу, подібні до давньосхідних деспотій, із розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами.

  • Наприкінці III — на початку II тисячоліття до н. е. наймогутнішим було Критське царство — таласократія. Таласократія (від грец. θάλασσα — море та грец. κρατία — влада) — тип цивілізації або форма сучасної держави, все економічне, політичне і культурне життя зосереджується на діяльності, так чи інакше пов’язаній з морем, морським судноплавством і контролем морських просторів, прибережних регіонів.

    Афінська держава

     

    В епоху після дорійської навали півострів Аттика перетворився на головну область проживання іонійців у Греції та найбільший центр іонійської колонізації. У політичному аспекті Аттика являла собою цілісну державу — єдиним містом, яке мало статус полісу, тут були Афіни.

    Архонт Солон (594 – 559 рр. до н. е.) запровадив ряд реформ 

  • Започатковано формування афінської  рабовласницької демократії

    Тиран Пісістрат    (560 – 527 рр. до н. е.)  Встановлено тиранію

    1. — Син Гіппократа;
    2.  — був соратником Солона, але проголосив тиранію;
    3. — утворив наймане військо;
    4. — захопив торгівельні шляхи до Причорномор’я;
    5. — встановив новий податок (1/10 врожаю);
    6. — частину земель аристократів передав біднякам;
    7. — організував для бідноти суспільні роботи

    Архонт Клісфен  (510 – 500 рр. до н. е.)  запровадив ряд реформ    Завершено формування афінської  рабовласницької демократії

      1. — Аттику поділено на 10 областей з однаковими природними умовами;
      2. — рада 500 (по 50 осіб від кожної області);
      3. — колегія стратегів (10 осіб);
      4. — закон про остракізм

Велика грецька колонізація

 Продовж VІІІ–VІ ст. до н. е. відбувалася велика грецька колонізація

Серед основних причин колонізації можна виділити:

  1. перенаселення Греції;
  2. нестача землі;
  3. пошук нових джерел сировини;
  4. пошук ринків збуту своїх товарів;
  5. внутрішня політична боротьба змушувала до імміграції тих, хто програв. Міфологія Стародавньої Греції

    Міф – «переказ»

     Тематика міфів:

— про богів (походження світу та богів, Олімп, Зевс, Афіна);

— про героїв (Прометей, Тесей, Дедал та Ікар);

— про Аргонавтів (Фрікс і Гелла, Сімплегади, Медея допомогла Ясону);

— Троянський цикл (суд Паріса, Троя, Смерть Ахілла);

— Одіссея (Одіссей у німфи Каліпсо, Одіссей на острові циклопів, Одіссей і Пінелопа);

Пантеон богів

СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВА

Місто Спарта виникло в X ст. до н. е. у північній частині ріки Єврота в Лаконії. (Пелопоннес)

ІХ –VІІІ ст. до н. е. дорійці підкорили ахейські племена в області Лаконіка на п-ві Пелопоннес, утворили державу Лакедемон

 Х ст. до н. е. 5 поселень дорійців об’єдналися в м. Спарта 

VІІІ – VІ ст. до н. е.  спартіати завоювали Міссенію:

  •  І Міссенська війна (друга пол. VІІІ ст. до н.е.) — примусили міссенців віддавати їм половину врожаю.
  •   ІІ Міссенська війна (кін. VІІ – поч. VІ ст. до н. е.) Перетворили міссенців на рабів.
  •   ІІІ Міссенська війна (сер. VІ ст. до н. е.) Жорстоко придушили повстання міссенців, запровадили кріптії (щорічне оголошення війни ілотам та їх винищення)
  •                              Законодавство Лікурга (ІХ – VІІІ ст. до н.е.):
    1. — земля та раби вважалися державною власністю і були поділені між спартіатами;
    2. — військова повинність усіх чоловіків;
    3. — державне виховання та навчання усіх хлопчиків (від 7 до 16 років), навчалися та жили у спеціальних таборах – агелах («зграя»)
    4. — чітко регламентоване повсякденне життя спартіатів;
    5. — заборона спартіатам займатися ремеслом і торгівлею
    6. — заборона золотих і срібних грошей
    7. — сформувалася олігархія
    8. запроваджувалися систії – спільні обіди

 Державний устрій 

Греко-перські війни

(500 – 449 рр. до н. е.)

Привід:

  •  у 500 р. до н. е. Мілет підняв повстання проти персів;
  • грецькі поліси (Афіни, Еретрія) надали повсталим допомогу  Дарій І  вирішив їх знищити
  • причини  Дарій І  прагнув підкорити грецькі поліси;
  • грецькі колонії Малої Азії чинили опір персам
    1.  

       448 р. до н. е.

      Каллієв мир:

      1.  укладений Каллієм та Артаксерксом І  в м. Сузи;
      2. Персія відмовилася від панування над грецькими полісами;
      3.  грецькі колонії Малої Азії звільнилися з-під влади Персії;
      4.  чорноморські протоки стали вільними для греків

      Стародавня Греція