Опис досвіду роботи вчителя історії та правознавства  Кущ І.В.

В умовах розбудови незалежної демократичної правової держави все більшого значення набуває правова освіта молоді. Науково-методична проблема над якою я працюю це «Формування сучасної креативної особистості як основний крок до розбудови правової держави».  Сучасні освітні тенденції передбачають зміщення акцентів у правовому навчанні школярів із накопичення знань до формування здатності учнів самостійно здобувати, аналізувати, тлумачити, переосмислювати, інтерпретувати, оцінювати й застосовувати на практиці різноманітну правову інформацію. Згідно вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти навчання учнів правознавства має спрямовуватися на формування в них системи ключових і предметних компетентностей. Правова предметна компетентність виступає інтегрованою здатністю учня реалізовувати на практиці правові знання, загально-навчальні та предметні вміння й навички, способи діяльності, цінності й ставлення в поведінкових моделях у правовому контексті.

 Мета досвіду.

Через впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій сформувати людину, яка вміє самостійно мислити, людину, яка зможе зробити свій внесок у розвиток суспільства і держави та буде озброєна необхідними для цього знаннями, вміннями.

Ідея досвіду.

Формування сучасної креативної особистості – важлива умова для створення сучасного навчального простору для школярів.

Актуальність мого досвіду зумовлена:

  • підготовкою людини до успішної життєдіяльності в інформаційному та постінформаційному суспільстві;
  • мотивацією учнів до пізнавальної діяльності, потребою в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

Науково теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця «Основи педагогічної творчості» (автор С. О.Сисоєва), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку креативної особистості

Перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями. Дійсно, викладаючи курс правознавства, я застосовую різні форми та методи навчання. Окрім традиційних уроків, в  своїй діяльності  я  також використовую шкільну лекцію, бесіди,  в  тому  числі  евристичні,  мозковий штурм, постановку  проблемних  питань; ділові ігри; обов’язково організую роботу з текстами нормативно-правових актів.

Прагну:

  • зробити процес навчання простим і поетапним, що приносило б задоволення для учнів і вчителя і компенсувало в певній мірі вплив негативних психологічних і соціальних чинників;
  • сформувати в учнів вміння вчитися самостійно;
  • створити умови для засвоєння ними базового рівня знань ;
  • сприяти формуванню особистості на основі природних здібностей кожної дитини , щоб у дорослому віці вона могла займатися улюбленою справою.

На своїх уроках правознавства я звертаю увагу на індивідуальну роботу, контроль й оцінку навчальних досягнень учнів, при вивчені нового матеріалу проводжу науковий експеримент, використовую комп’ютер, Інтернет, мультимедійні технології тощо.Одним із прикладів такого навчання може бути етап актуалізації опорних знань на уроці  проведений у формі «усної газети», засвоєння нового матеріалу методом «Мереженої пилки».Коректно висловлюватись, розширювати свій юридичний кругозір спонукає гра «Зрозумій мене», яку я застосовую на уроках при перевірці домашнього завдання та закріпленні вивченого  матеріалу, коли учень отримує завдання, не називаючи терміни чи поняття, розкрити їх зміст так, щоб його зрозуміли інші.

Як правило, учням подобається брати участь в імітаційних іграх: «Вибори», «Судовий процес» тощо, що дозволяє учням краще засвоювати матеріал та адаптуватися в сучасному світі.

Метод проектів я намагаюсь максимально адаптувати до учнів та їх вікових особливостей. На мій погляд, він дуже гнучкий та багатогранний. Як один із варіантів метода проектів можна використовувати мультимедійну презентацію та портфоліо учня.

Під час навчання виникає цілий ряд проблем , які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів. Як зацікавити? Що зробити? Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість. Вивчаючи сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно орієнтованого навчання, я зацікавилася методом проектів.

Мій досвід роботи в показав,  що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст нового матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна такого підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Для підвищення мотивації навчання допоможе застосування методичних прийомів створення проблемних ситуацій: підведення учнів до пропозиції оптимізації розв’язання ситуації; зіткнення суперечностей практичної діяльності; аналітична діяльність учнів; постановка конкретних питань (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, спосіб міркування); постановка проблемних задач.

Пошук альтернативи спрямовує фантазію учнів на аналіз минулого і сучасного, підштовхує до планування майбутнього, виховує громадянську свідомість та відповідальність. Метод альтернативи передбачає два їх типи: особистісні («Якби я був Президентом України…») та суспільні («Яким був би подальший розвиток України, якби 1 грудня 1991 року народ проголосував проти незалежності ?»).

Продуктивне навчання, що базується на вільному виборі та зацікавленості, захопленості учнів, відповідає цілям випереджувального розвитку можливостей учнів, виховує в них автономність, активність, самостійність і творчість. Така організація навчального процесу дає учню змогу сформувати індивідуальний досвід одержання конкретного результату й швидше опанувати навчальним змістом теми.

Активна модель навчання, для мене, передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну діяльність i самостійність учнів. Учень виступає суб’єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем та іншими учнями. Такий спосіб навчання сприяє сприйняттю та усвідомленню учнями нового матеріалу на відтворювальному i частково перетворювальному piвнi, що забезпечується  в пpoцeci виконання ними пізнавальних завдань відповідного типу: «Доведітъ…», «Дайте визначення…», «Розв’яжіть…», «Проаналізуйте», «Назвіть…», «Пояснітъ…», «Обгрунтуйте…», «Порівняйте…».

Для реалізації продуктивного навчання на уроках використовую індивідуальну, групову та колективну форми навчальної діяльності.

Індивідуальна форма організації занять ефективна для організації роботи із сильними та слабкими учнями, які за темпами роботи і її результатами різко відрізняються від решти учнів. Основою індивідуального підходу до навчання, на мою думку, є визначення індивідуальних траєкторій розвитку кожної дитини.

Для сприяння усвідомленню учнями сутності процесу навчання, для набуття уміння самостійно переносити знання та навички у різні життєві ситуації широко використовую додатковий матеріал, опорні конспекти, термінологічні словники. Значною мірою активізують процес пізнання семінари, дискусії, «круглі столи», уроки-практикуми, коли учням пропонується самостійно опрацювати та систематизувати матеріал, вчитель скеровує роботу в потрібне русло.

Також  організовую роботу з офіційним порталом Верховної Ради України (rada.gov.ua),  всеукраїнським правовим порталом   (ligazakon.ua), сайтами освітніх матеріалів (наприклад, parta.com.ua  – Освітній портал № 1 в Україні,    pedpresa.com.ua  та  ін.).

При використанні методу «Займи позицію» учням пропоную проблемне питання, дві протилежні думки щодо його розв’язання і три позиції: “так», «ні», «не знаю, не визначив власної позиції». Учні обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї думки. Хтось із учнів від кожної групи аргументують свої позиції, після чого відбувається колективне обговорення та розв’язання проблеми.

Постійно залучаю учнів до самостійного пошуку інформації та створення власних комп’ютерних продуктів. Для того, щоб за темою підготувати невеличку презентацію (в програмі Power Point), дібрати до неї ілюстративний, текстовий матеріал, продумати дизайн майбутньої презентації, учневі необхідно звернутися не до одного джерела, відібрати потрібну інформацію, лаконічно розмістити її на слайді та естетично оформити. Звісно, школярам цікаво супроводжувати свою розповідь власною презентацією, почути відгук про неї своїх однокласників.

Глибокому розумінню основ правознавства сприяють позакласні заходи, які є логічним продовженням процесу формування інформаційних компетентностей сучасної особистості. Розвиток пізнавальних інтересів, глибоке розуміння фундаментальних понять інформатики як науки здійснюються під час підготовки та проведення рольових, ситуативних ігор, дискусій, моделюючих завдань.

Отже, забезпечення максимального розвитку пізнавальних інтересів особистості можливе лише за умови поєднання творчої активності учителя і учнів.