Проблема структурування змісту навчальних дисциплін за принципом модульности набуває актуальності та необхідності саме в умовах сучасної освіти, коли Україна підписала Болонську конвенцію, згідно з якою процес навчання у вищих навчальних закладах плануватимуть на основі кредитно-модульної технології організації навчання.
В основі розвивально-модульної технології навчання – модульна система організації навчання. Саме тому необхідно більше уваги звернути на характеристику поняття модульності.
Модульне навчання – пакет науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем попередньої підготовки. Воно здійснюється за окремими функціонально-автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких – розв’язати конкретне коло психолого-педагогічних завдань.
Серед відомих вчених-педагогів й психологів , міжнародних експертів освітніх систем – модульна система навчання оцінюється , як найбільш демократична для освітніх нормативів . Бо модульні технології інтегрують у модернізованому вигляді виправдані методичні підходи : а) розвивального навчання із випереджаючим вивченням теорії ; б) вивчення матеріалу збільшеними блоками; в) дослідницько-пошукової діяльності учнів ; г) програмового навчання ; д) проблемної організації зайняти; е) індивідуально-диференційованої освіти .
Головна позначка модульного навчання – це суттєва активізація учнівської роботи, тобто перенесення центру тяжіння на самостійну , навчало-пізнавальну діяльність, самого учня – від свідомої мотивації , через засвоєння умінь та навиків до формування нових духовних моральних й етичних норм, цінностей , перехід до вищого рівня розвитку всіх складових інтелекту ; вербально-лінгвістичної , логіко-математичної , візуально-просторової , моторно-рухливої , музично-ритмічної , міжособистісної ( комунікативної ), внутріособистісної (позитивна, психічна діяльність на рівні почуттів , емоцій , переживань , самоаналізу , інтуїції ). Учитель при цьому все понад виконує роль консультанта й авторитетного експерта , організатора навчальної діяльності , а чи не нескінченого транслятора нової інформації . У відповідності із технологічним підходом до освітнього процесу , що розробляється зарубіжними й вітчизняними вченими , зокрема Л.В.Фурманом , педагогічній системі має бути задана нова технологічна спрямованість , центр уваги при цьому – навчально-пізнавальна діяльність самого учня , а чи не різного змісту методичні розробки; цілеполягання , як основи педагогічної системи при умові , що учні самі формулюють проблему формування собі як особистості ; діагностичність цілеполягання й об’єктивного контролю результатів . Зміст модульно-розвивального навчання визначається цілісною системою змістових модулів , що зафіксовано в модульній програмі . Модуль є вузловою ланкою , котра змінюючись від етапу , забезпечує діалектичну цілісність навчально-виховного процесу . За модульної системи навчання неможливо проводити заняття однаково в всіх класах – сильних , середніх , підвищеної індивідуальної уваги ; зовсім різні методичні засади викладу матеріалу вироблення вмінь та навичок . Це потребує від вчителя різної підготовки до проведення модулів у класах із різними видами диференціації . У системі модульно-розвивального навчання навчально-виховний процес організовується за формулою розвитку (задатки, здібності , механізми творчости) й тому дуже важливим є дотримання повного функціонального циклу навчального модуля.При структуруванні навчального матеріалу вчитель використовує шість етапів : Установчо-мотиваційний модуль. Мета: Формування внутрішньої мотивації змістово спроектованої навчально-розвиваючої діяльності вчителя й учня . Основний психолого-педагогічний зміст : постановка нових навчально-виховних цілей , стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності , актуалізація мотиваційних резервів учнів , створення психологічного клімату довіри між учителем й учнем , відчуття учнем власної компетентності , внутрішні включення вчителя й учня в ситуацію вільного вибору , позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей , введення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле, формування внутрішньої мотивації учіння , привернення уваги учнів до змістового модуля, доказовість актуальності виучуваного матеріалу , емоційна насиченість пізнавальної активності учнів , усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно-пошукового поля, пред’явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності , попередня самостійна робота учнів , до того числі випереджаючі домашні заподіяння, досліди тощо.
Змістово-пошуковий модуль. Мета: розвиток пошуково-пізнавальної активності й самостійності учнів . Основний психолого-педагогічний зміст : мінімізація теоретичного матеріалу тими, ґрунтовна психологічна готовність вчителя й учнів до спільного пошуку нового знання , актуалізація опорних знань й відшукування їхніх зв’язків із невідомими знаннями , формування й переборення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій , що функціонують на основі єдиної навчальної проблемної ситуації , створення оптимальних психолого-дидактичних умів для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій вчителя й учня , змістовність й розгорнутість зовнішнього й внутрішнього наведень .
Контрольно-смисловий модуль. Мета: первинне осмислення ( розвиток оцінки й самооцінки , контролю й самоконтролю, формування пошуково-смислового поля). Основний психолого-педагогічний зміст : система завдань для оцінки рівнів засвоєння й розуміння навчального матеріалу , рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку , оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань, корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією , проміжна рефлексія учителем правильності форм й методів результативності навчання , стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності , визначення ступеня оволодіння учбовим матеріалом , розуміння смислового змісту виучуваного .
Адаптивно-перетворюючий модуль. Мета: формування умінь , навичок й норм діяльності , застосування знань у нестандартних ситуаціях . Основний психолого-педагогічний зміст : система вправ для вироблення умінь й навичок , диференціація навчальних завдань , форм й методів навчальної діяльності для практичного використання знань, відпрацювання способів навчальної діяльності , творче перенесення знань у нові умови діяльності , взаємооцінка засвоєних знань й вироблених умінь учнями , осмислення ефективності різних норм діяльності в різних ситуаціях .
Системно-узагальнюючий модуль. Мета: формування цілісної системи особистих знань. Основний психолого-педагогічний зміст : уміння визначити місце даного модуля в загальному змісті навчального курсу й освіти в цілому , тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями , нормами, цінностями , встановлення зв’язків й закономірностей між поняттями й явищами ( аналіз й синтез), причинно-наслідкових функціональних та ін . зв’язків , структурування виучуваного матеріалу , встановлення логічних зв’язків , оформлення систематизованих знань через знаково-графічні засоби ( таблиці , схеми та ін .), перехід від часткових до широких узагальнень .
Контрольно-рефлексивний модуль. Мета: розвиток творчої рефлексії . Основний психолого-педагогічний зміст : підсумковий контроль оволодіння знаннями , нормами, цінностями , взаємозалежність оцінки вчителя й самооцінки учня , спільний звіт вчителя й учня про соціальне зростання протягом проходження повного функціонального циклу, усвідомлення засвоєного набору норм діяльності , особистісний відбір змістових цінностей . Засобами реалізації системи модульно-розвивального навчання є лекційно – практична форма. Застосовуючи її порядок із лекціями , практикумами , семінарськими заняттями , конференціями , заліками викладач практикує консультації , співбесіди .
Формування компетентності учня здійснюються не лише шляхом реалізації відповідного основленого змісту освіти , але й і вибором адекватних методів та технологій навчання . Однією із найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія модульно-розвивального навчання , засобом реалізації якої є лекційно практична форма. Різні за знаннями , змістом , формами етапи навчального модуля сприяють психосоціальному зростанню особистості , активізуючи її інтелектуальний й творчий потенціал , емоційність та самодостатність пошукової діяльності , та дозволяють здобути такі освітні результати , як уміння працювати в різних галузях знань із інформаційним потоком: уміння висловлювати власні думи; уміння формувати особисту точку зору , власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду , ідей та уявлень ; уміння розв’язувати проблеми ( задачі ); здатність самостійно займатися власною освітою ; вміння співпрацювати та працювати в групі . А.З.Фрейд підкреслював , що життя в цьому світі служити вищій меті , котру й нелегко розглядіти , усе ж таки ймовірно , що вона зводиться до вдосконалення людини . Процес вдосконалення людини не що інше як розвиток продуктивних форм активності у максимально можливих сферах навчання й практичної діяльності й розвиток через активну продуктивну діяльність механізмів творчости. Активній продуктивній діяльності учнів , розвитку їхнього творчости сприяє лекційно-практична форма модульно-розвивального навчання.