Відповідно до існуючої сьогодні періодизації навчального предмета «історія України» її поділяють на такі періоди:
- Стародавня історія — найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на землях сучасної України до Великого переселення народів (близько 1 млн років тому — V ст. н. е.);
- Середньовічна історія — розповідає про події, що відбувалися в період від Великого розселення слов’ян до кінця XV ст.;
- Нова історія — характеризує розвиток українських земель у XVI — на початку XX ст.;
- Новітня історія — знайомить із подіями від 1914 р. і до сьогодення.
Вступ до середньовічної історії України
1. Історія України як наука і навчальний предмет
Закінчилися літні канікули і розпочався новий навчальний рік. У 7 класі ви, серед інших навчальних предметів, продовжите вивчення систематичного курсу історії, — як всесвітньої, так і історії України.
Слово «історія», як ви вже знаєте, давньогрецького походження й перекладається як «дослідження», «оповідь про події». Давньогрецький письменник і вчений Геродот, якого вважають «батьком історії», називав «історіями» свої оповідання про греко-перські війни.
Термін «історія» має кілька значень. Історія як наука вивчає минуле людських спільнот, які заселяли нашу планету від найдавніших часів і до сьогодення.
Учених, які досліджують те, що відбувалося в минулому людських спільнот, називають істориками. В основу їхньої цікавої, але й дуже складної праці покладені дослідження історичних фактів та історичних подій.
Історичні факти — не вигадані випадки, які відбувалися насправді.
Історичні події — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле.
Невід’ємною складовою всесвітньої історії є історія України. Це — наука, що вивчає розвиток людського суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні закономірності. Вона досліджує історію українського народу, його боротьбу за державну незалежність і пов’язані з нею подвиги, драми, тріумфи і трагедії.
Історична наука не стоїть на місці. Завдяки новим відкриттям вона оновлює й поглиблює наші знання про історичні події. На основі досліджень учених-істориків створено навчальний предмет «історія України», вивчення якого ви продовжите цього року. Він відображає сучасне бачення минулого нашої Батьківщини.
Що вивчає історія України?
2. Періодизація історії України
Джерела вивчення середньовічної історії України. Історію людства, як ви вже знаєте, дослідники поділяють на певні періоди. Періодизація історії України в цілому відповідає всесвітній історії, але має також особливості, які відображають специфіку становлення та розвитку людського суспільства на українських землях.
Історична періодизація — поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами.
Відповідно до існуючої сьогодні періодизації історію України поділяють на:
- стародавню історія. Найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на території України до Великого переселення народів;
- середньовічну історію. Розповідає про події, що відбувалися в період від Великого розселення слов’ян до кінця XV ст.;
- нову історію. Характеризує розвиток українських земель у XVI—XIX ст.;
- новітню історію. Знайомить із подіями від початку XX ст. до сьогодення.
Пізнання минулого відбувається на основі вивчення й аналізу дослідниками історичних джерел.
Досліджуючи різноманітні історичні джерела, вчені дізнаються про те, яким було життя людей у різні історичні періоди. Існують різні типи історичних джерел, серед яких основними є речові, усні, писемні, мовні, етнографічні, фото- і кінодокументи. Кожне окреме джерело відображає лише певну грань минулого і містить обмежений обсяг історичної інформації. Оскільки творцями всіх пам’яток минулого були люди, історичні джерела відображають їхнє бачення і сприйняття подій. Унаслідок цього повну картину життя людей у певний період можна відтворити лише способом поєднання і порівняння інформації з різних історичних джерел.
Історичні джерела — все створене в процесі діяльності людини, збережене до наших днів, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток.
Основними історичними джерелами, за якими вчені досліджують середньовічну історію України, є речові, писемні, усні, мовні та етнографічні.
Які джерела доцільно використовувати для вивчення середньовічної історії України?
3. Що вивчає середньовічна історія України?
Книга, яку ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися, що відбувалося на українських землях у період середньовічної історії. Працюючи з нею, ви зможете сформувати уявлення про те, як після Великого розселення слов’ян розпочалося формування східнослов’янської державності. Довідаєтеся про те, як виникла і розвивалася утворена східними слов’янами найбільша держава європейського середньовіччя — Київська Русь. Дізнаєтеся про Галицько-Волинське князівство та його місце в розвитку української державності. Простежите, як і чому українські землі опинились у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та інших держав у другій половині XIV—XV ст.
На сторінках підручника перед вашими очима постануть хоробрі князі, гордовиті бояри, мудрі діячі церкви і талановиті будівничі. У вас буде можливість зазирнути за завісу часу і спробувати зрозуміти дії та вчинки людей, котрі жили задовго до вашого народження. Дізнавшись про їхній внесок у події українського середньовіччя, ви зможете переконатися, як багато вони зробили для своєї Батьківщини. Це дозволить вам зрозуміти, чому можна стверджувати, що в той складний і далекий час закладалися підвалини майбутньої незалежної України.
Отже, запрошуємо вас до цікавої та захоплюючої подорожі шляхами середньовічної України. Нехай вашим путівником у ній стане цей підручник.
Які основні події вивчає середньовічна історія України?
4. Походження назви «Русь»
Основну частину книги буде присвячено історії Київської Русі, її становленню, розквіту і занепаду. Звідкіля походить ця назва? У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець під 832 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував стосовно земель, які утворювали Київське князівство. Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давньоруських джерелах вона використовувалася в різних значеннях.
Етнічне значення — народ, плем’я тощо.
Соціальне — суспільний прошарок або стан.
Географічне — територія, земля.
Політичне — держава.
Основні версії походження назви
Скандинавська — від схожих назв округів у Скандинавії зі схожою назвою.
Фінська — від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів (вікінгів).
Східнослов’янська — від східнослов’янських назв річок із коренем «рос» у Наддніпрянщині та землях ільменських словенів.
Сарматська — від назви «руси», яку араби і візантійці використовували стосовно слов’ян і слов’янізованих сарматів — роксоланів, що входили до антського союзу.
За останніми дослідженнями, багато істориків схиляються до думки, що слово «русь» — фінського або скандинавського походження і ним спершу називали тих варягів, які становили дружину (військо) давньоруських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» став поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому значенні «Руською землею» були, насамперед, землі племені полян, що мешкали в Середньому Подніпров’ї.
Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, її почали називати Київською Руссю. Відтоді назва «Русь» або «Руська земля» стала використовуватися в широкому значенні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни.
Хоча перші відомі історикам князі Київської Русі були за походженням скандинавами і в їхніх дружинах було чимало варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні східнослов’янської державності. Її виникнення, передусім, спричинили внутрішні державотворчі процеси в самому слов’янському суспільстві.
ВИСНОВКИ
Людям необхідно вивчати історію, оскільки без знання свого минулого вони не зможуть зрозуміти сучасність і спрогнозувати майбутнє. Історія України містить чимало цінного для розуміння сьогодення.
В Україні в минулому відбувалися процеси, схожі на ті, що й в інших частинах Європи та світу. Тому історію України, як і всесвітню історію, поділяють на стародавній, середньовічний, новий і новітній періоди.
Основну частину середньовічної історії України складає історія Київської Русі та її спадкоємців.
Довідатися про різні події минулого можна лише поєднуючи інформацію, отриману з різних історичних джерел.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Що вивчає середньовічна історія України?
- 2. На які періоди поділяється історія України?
- 3. За якими типами історичних джерел вивчають середньовічну історію України?
- 4. Яким є походження назви Русь?
Для закріплення вивченого матеріалу пройдіть тест
Стародавня історія України
Логічно-пошуковий тест